За традиціями наших предків, дівчата
та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12 грудня. Жартували, оповідали
цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня
ворожили... Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче
знайомилася і пару собі вибирала. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним
братам і сестрам не дозволялось ходити – була повага до старших: молодші
слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до
господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця,
борошно, фрукти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила
компот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили
заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.
Проте з плином часу вечорниці на
Андрія, як і інші свята, поступово втратили магічну функцію. Зараз вони
перетворились на своєрідну забаву, привід, щоб зібратися неодруженій молоді. От
і в нашому селі учні школи вирішили
згадати давні традиції святкування Андрія. Діти відтворили, як дівчата
збиралися у когось у хаті і починали ворожити на судженого-рядженого. Ворожили
на ниточках – чия скоріше згорить, на тарілках – кому який чоловік дістанеться,
на плетеному плоті, та на чобітках, аж поки хлопці не вкрали їх… Усі присутні
мали змогу поринути у давнину. Національний дух вітав повсюди: колоритні
костюми, народні пісні, ігри та конкурси – все це не могло залишити байдужим.
Хлопці їли смачні вареники на швидкість, найспритнішим вдалося скуштувати
традиційну Калиту, тому всі залишилися не лише з гарним настроєм, а й повним
шлунком.
Свято вийшло емоційним та щедрим на
посмішки завдяки: Біяк Каті, Гурській Марійці, Пилипчук Марійці, Фурдела Ірині,
Набережній Ларисі, Гурській Христині, Яворському Андрію, Дяківському Івану,
Підгребля Василю, Рева Олегу, Грисяку Назару. Всі присутні згадали найкращі
традиції наших предків і зарядились позитивом.
Немає коментарів:
Дописати коментар