26 липня минає 140 років від дня народження Володимира Винниченка, відомого українського громадсько-політичного і державного діяча,
визначного письменника.
З цієї нагоди Козівська центральна районна бібліотека підготувала ювілейну книжкову
виставку-знайомство «Володимир Винниченко: портрет на
тлі епохи».
До уваги користувачів представлено видання
художніх творів письменника, література, присвячена його політичній та
громадській діяльності, літературознавчі розвідки.
Запропонована література дасть змогу
читачам відкрити для себе Володимира Винниченка як непересічну історичну
постать та неординарного письменника.
На виставці представлені видання з фонду
бібліотеки. Термін дії виставки – з 22 по 28 липня.
Володимир Винниченко
Український державний діяч і письменник
Винниченко очолив перший український уряд, створений у 1917-му Центральною
Радою. Він був головним автором усіх декларацій, універсалів та законодавчих
актів Української Народної Республіки. У 1918-1919 роках очолював директорію
УНР, що прийшла на зміну гетьманату Павла Скоропадського.
Народився Володимир Кирилович в с. Веселий
Кут Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині м. Кропивницький) у
селянській родині.
В лютому 1919 року емігрував в Європу та
так і не повернувся більше в Україну, проживши 32 роки на еміграції. Жив у
Австрії, Франції, Швейцарії, Італії. У цей період відбувся злет його
літературного таланту. Вийшла друком перша збірка оповідань «Краса і сила»
(1906 р.).
Втім, сам він нерідко називав справою
свого життя літературу, а не політику. Тритомні мемуари Володимира Винниченка «Відродження
нації» вважаються цінним джерелом про події української революції у 1917-1919
роках. В цій праці він виклав власне бачення революційних подій.
«Лікарем людських душ» називали
Винниченка-письменника, бо ввів в українську літературу нову проблему –
внутрішній конфлікт людини, пошук сенсу життя. Революціонер-драматург, який
підкорив режисерів і театралів України та Європи психологічним експериментом і
новим героєм – інтелігентом замість селянина. Започаткував модерністську течію
– неореалізм, філософську концепцію – конкордизм (чесність із собою), наукову
фантастику й антиутопію.
Драматургія Володимира Винниченка була
популярною за кордоном. П'єси «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Закон» та «Гріх»
перекладено німецькою мовою та поставлено на німецькій та інших європейських
сценах, п'єсу «Брехня» у 1930 р. поставило у м. Шалетт (Франція) Українське
мистецьке товариство.
Було перекладено й романи «Чесність з
собою», «Записки Кирпатого Мефістофеля». У 1922 р. на екранах Німеччини
демонстрували фільм «Чорна Пантера», знятий за п'єсою В. Винниченка.
Не забули його й в Україні. Незважаючи на
складні стосунки з радянською владою, його п'єси ставились у Києві, Харкові,
Одесі, Львові, Чернівцях, Коломиї, не оминули
їх увагою навіть
театри Москви, Петрограда,
Саратова, Баку. Такі корифеї театру, як К.
Станіславський, Володимир Немирович-Данченко, М. Садовський, неодноразово консультувалися
з драматургом з приводу сценічного втілення його робіт.
Під час Другої Світової війни Володимир
Винниченко відмовився співпрацювати з гітлерівцями, за що потрапив до
концтабору. Після війни жив у Франції, де і помер у 1951 році, залишаючись до кінця
своїх днів впевненим, що отримання Україною державності - лише перший крок,
через який потрібно відроджувати саму націю.
Володимир
Винниченко I Пишемо історію
Володимир
Винниченко. 1. Соціал-демократ на прізвисько «Скорий»
Володимир
Винниченко. 2. Українсько-куртуазний Дон Кіхот
Немає коментарів:
Дописати коментар