МАНДРІВКА КРАЇНОЮ ПОЕЗІЇ

Козівська центральна районна бібліотека є полустанком, який об'єднує людей зі спільними інтересами. Тут створена максимально комфортна, по-домашньому тепла і щира атмосфера, щоб творчі зустрічі, які часто відбуваються, залишились добрим спомином у серці кожного їх учасника.

Саме так, на одному диханні, із масою незабутніх, хороших вражень, пройшла презентація книги Володимира Базара «Мандрівник», яка зібрала рідних, однодумців, побратимів поета та шанувальників поетичного слова.

Невипадково презентація відбулася 22 січня, у День соборності України, адже в поетичних та прозових творах автора, вміщених у збірці, велика увага приділяється єдності,  нероздільності українських земель, любові до Батьківщини, вірі у кращу долю нашого народу, у перемогу добра над злом, у незламність українського народу.

Відкрила захід його організаторка, директор централізованої бібліотечної системи Любов Сказко:

– Сьогодні на поетичному просторі Козівщини знаменна подія – вихід у світ і презентація збірки Володимира Базара «Мандрівник». Вперше із нашим земляком –  уродженцем Великого Ходачкова, учасником АТО, бійцем і поетом Володимиром Ярославовичем ми познайомились у цьому ж залі на засіданні нашої поетичної вітальні «Берегиня». Тоді усі були вражені духом, щирістю його поезії.

До речі, «Мандрівник» – це не перша збірка автора. Минулоріч з-під його пера вийшла поетична збірка «Мені не сумно...». Вони доповнюють одна одну ідейністю, глибоким змістом.

У жартівливій формі свою розповідь розпочав винуватець торжества – поет-дебютант Володимир Базар:

– Ще навчаючись у Козівській школі №1 і відвідуючи районну бібліотеку, забув повернути книгу «Хатина дядька Тома». Натомість я хочу повернути дві. Дуже радий, що маю таку нагоду.

Із хвилюванням, адже у читальному залі бібліотеки зібралась чималенька аудиторія шанувальників, однодумців, побратимів, поет-земляк розповідав історію написання того чи іншого вірша:

– Майже усі вірші і прозові твори, яких у збірці близько п'ятдесяти, були написані під час служби у Збройних силах України. Не вважаю себе особливим чи дуже талановитим, просто не можу тримати в душі того, що накопичується упродовж певного часу.

Перший вірш Володимира Базара, що безпосередньо був написаний під час служби у Збройних силах України, – «Якби не була ця весна», присвячений дружині Оксані, синові Віталію, а також Україні – дав старт поету до нових звершень.

– Написавши цей вірш, я розмістив його у соціальній мережі, де отримав багато «пайків» і схвальних коментарів. Наступного дня його вже читали по національному радіо у «Солдатській пошті». Це дало мені поштовх, силу і віру в себе.

Військовик зрозумів, що тримаючи в руках зброю і захищаючи Україну від ворога, може в іншій руці тримати блокнот і ручку, адже щире, правдиве українське слово теж є могутньою зброєю.

Назву збірці дали назви однойменного вірша і прозового твору-роздуму «Мандрівник».

Вже у вступному слові до читачів Володимир Базар по-філософськи розмірковує і запевняє, що всі ми є мандрівниками, а наше життя – дорога: «Усе життя – це дорога. Ми просто і невимушено по ній йдемо: нас манить щось нове і незвідане, що лише додає ходу...

Ти – мандрівник. Твоя дорога буде із підйомами і спусками. Твоя дорога буде встелена терном і інколи пелюстками троянд, у яких можуть ховатися шипи...».

У творах поета переважає патріотична тематика, хоч є декілька гуморесок. Володимир Базар переконаний, що, незважаючи на усі складнощі та життєві перипетії, людина повинна бути життєлюбом, оптимістом, мати почуття гумору.

Вірші і гуморески демобілізованого військовослужбовця-поета, крім автора, декламували гості, а також читачі бібліотеки – творча група дітей «Берегиня» (учні Козівської загальноосвітньої школи № 1 – гуртківці театру-студії «Дивосвіт»).

Зі щемом і видимим болем автор зачитав вірш, присвячений побратиму, товаришу, який загинув – «До...Ля». Слухачі не стримували сліз.

       

Подарунком для учасників презентації та автора збірки була патріотична пісня на слова нині покійного нашого поета-земляка Ярослава Тучапського у виконанні викладача Козівської школи мистецтв Ірини Зерук.

Скромна, виважена, цілеспрямована та надзвичайно талановита людина, у поезії якої немає анітрохи фальшу, а лише добро, любов, краса... Це далеко не всі позитивні характеристики, з якими із вдячністю, гордістю і захопленням говорили про Володимира Базара, дякували йому за творчість начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Микола Круць; члени громадської організації «Самооборона Козівщини» Оксана Захарків, Петро Галаса, Іван Вовк; жителька Козови Ольга Предимірська, яка надала йому спонсорську допомогу, тим самим віддячивши бійцю-поету за патріотичне виховання підростаючого покоління; заступник директора Козівської загальноосвітньої школи №1 Лілія Шимонович; громадська діячка Іванна Ярема; побратим і односелець поета – демобілізований військовослужбовець Степан Ящишин.

  

У невимушеній розмові у формі запитань-відповідей непомітно швидко, наче мить, злетіла майже двогодинна зустріч.

На завершення презентації кожен бажаючий міг придбати книгу поета із його автографом, подякувати батькові поета за виховання такого свідомого, мужнього і мудрого сина, потиснути руку його синові Віталію і подякувати дружині Оксані.

  

  

Потім були спільні фото разом із побратимами Володимира Базара, які завітали на зустріч, щоб підтримати бойового товариша і розділити з ним радість виходу у світ другої збірочки, яку можна придбати у Козівській центральній районній бібліотеці.

Оскільки ми перебуваємо у циклі різдвяних свят, тож наприкінці зустрічі усі її учасники разом заколядували «Нова радість стала».

"Мандрівник"

На цій землі я – мандрівник, Мій пошук поки ще триває, Я до ударів в спину звик, Приймаю все, що посилає: Чи то є натяк, що вперед, Не час спинятись, треба далі. На запитання: де той мед? Піду ще швидше від печалі. І полечу, і понесусь Ривками вітру, ніби пухом. Чи повернусь? Та повернусь, Іще не час, щоб впасти духом. Десь там, за обрій по зірках, Нове невідане шукати, А ти мене, Чумацький шлях, Ще приведеш колись до хати.

Прийде пора, прийде і час. На місці йти – буде лиш яма. Я – мандрівник, і це – для вас, Усе для вас, хоч ще не з вами. Мені цікавий білий світ, Є щось таке, що ще цікаве, І мрій, думок моїх політ, Я вірю – теж потрібна справа. Зберу безцінний цей багаж І поверну у дім дорогу. Я відтепер навіки ваш, Та мандрівник ще, слава Богу...                                      В. БАЗАР