24/05/2016

ЗОЛОТІ РУКИ УМІЛЬЦЯ

Благородні справи в ім’я добра приносять довколишнім тільки щастя, ентузіазм і натхнення
на нові звершення, надають впевненості у краще завтра, в свої сили і вміння.
Здавалось би, звичайний хлопчина, Василь Харонов, житель Козови, але які майстерні роботи виготовляє і вперше презентує широкому загалу. Виставка його робіт діє у Козівській районній бібліотеці для дітей.

Ось що розповідає заступник директора централізованої бібліотечної системи по роботі з дітьми Ірина Лазарчук:
– Персональна творча виставка Василя Харонова «Симфонія деревяного мережива» в техніці художнє випилювання лобзиком, учасника Благодійного фонду «Світ дітей», вихованця гуртка «Художнє випилювання» Козівського дитячого парку «Лісова пісня» учня 7 класу Козівської загальноосвітньої школи №2 представлена у краєзнавчій кімнаті «Мій рідний край, моя історія жива» районної бібліотеки для дітей. І це не випадково. Бо у нашій світлиці є експонати, виготовлені з дерева, ще з минулого століття, тому кожен бажаючий ознайомитися з виставкою Василя Xаронова зможе оцінити майстерність народних умільців минулих поколінь. Оскільки одним із завдань дитячої бібліотеки є збереження усіх найкращих надбань національної культури, ми й організовуємо безліч авторських творчих виставок аби наш край завжди славився власними витворами мистецтва.

Оксана Івашків, соціальний працівник благодійного фонду «Світ дітей» у Козівському районі, яка безпосередньо опікується сім'єю хлопця, зазначила, що Василь Харонов – учасник Програми спонсорської  допомоги в рамках Благодійного фонду «Світ дітей», в Проекті вже три роки.
Ще недавно, три роки тому, Василько прийшов у Проект малим хлопчиком, а тепер вже вищий за мене. Дуже приємно, що виріс він і в особистому плані, – розповідає Оксана Валентинівна. – Сталось так, що батьки Василька розлучились. Для хлопця це була справжня трагедія, бо він дуже любив батька. Ще важче було й тому, що тато поїхав жити далеко звідси, в Херсон, зв'язок між ними звівся до мінімуму. Василь, переживаючи розлучення батьків, став емоційно вразливим, замкнутим, відстав у навчанні, навчається у школі за індивідуальною програмою. Але час лікує рани. І підтримка багатьох людей зробила свою справу. Підтримка рідних людей, щира опіка директора школи Богдана Йосиповича Шиліги, а потім і допомога такої далекої і незнайомої людини як Мерілін (спонсор хлопчика), яка в своїх листах підбадьорювала, радила не впадати у відчай, запевняла, що все буде добре. Це сприяло усуненню емоційного напруження, покращилась успішність дитини, хлопчик з мамою почали систематично відвідувати церкву.
Та справжнє покликання Василя Харонова зумів розгледіти керівник гуртка по художньому випилюванню лобзиком Григорій Леонідович Нечипорук, який не просто навчив дитину азам клопіткого і складного випилювання, яке вимагає надзвичайної уваги і терпіння, але й допоміг створювати майстерні роботи, які займали призові місця на конкурсах. Так, Василь Харонов брав участь у конкурсі «Замість ялинки – зимовий букет», отримав дві грамоти за друге місце та представлення роботи на Всеукраїнському конкурсі у Києві.
– Крім здібностей, – наголошує соціальний працівник благодійного фонду «Світ дітей», – у Василя є надзвичайні витримка і наполегливість. Коли я попросила принести його перші роботи, Василь сказав, що не може їх показати, бо там є помилки. Як бачимо, Василь росте і вдосконалюється у своєму вмінні. Коли ми разом писали листа Мерілін, я попросила Василя,
щоб він поділився із спонсором своїми мріями. Мене вразило, що Василь вже чітко визначився із обранням професії у майбутньому – стати столяром, але не звичайним, а таким, щоб створювати шедеври! Їх можна побачити у персональній колекції Василя Харонова.


Оля Попадюк

Вільне слово. – 2016. – 27 трав. – С. 5

Немає коментарів:

Дописати коментар