22 КВІТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МАТЕРІ-ЗЕМЛІ

З 1990 року – 22 квітня резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, проголошено Всесвітнім Днем Землі. Щорічно День Землі відзначається в 147 країнах. У резолюції наголошується, що термін «Мати-Земля» загальноприйнятий у багатьох країнах, що він відображає залежність між планетою, її екосистемами і людиною. Також день Землі відзначають у день весняного рівнодення, щоб відзначити момент, коли починається весна.

Історія свята пов’язана з ім’ям Джона Стерлінга Мортона – губернатора штату Небраска, який наприкінці 19 ст., переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із призами тим, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1872 в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева. Через століття у 1970 свято стало національним та отримало назву День Землі.

В Україні свято Землі відзначається з 1992 року. У День Землі люди пробуджуються, завдяки всіляким акціям і заходам, і по-новому дивляться на свої взаємини з Матінкою-Землею.

Матінка-Земля. Цей вираз ми читаємо і часто чуємо в нашому повсякденному житті, використовуємо його в нашому спілкуванні. Земля – наша годувальниця, наш спільний дім. Вона віддає нам себе цілком, як любляча Мати живить, одягає і виховує, створює для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності. Чим ми їй віддячуємо?

У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: висадити хоча б одне дерево, очистити від сміття прилеглі території, відмовитися хоча б на один день від використання автомобіля тощо. У День Землі усі жителі планети Земля вирішують назрілі екологічні проблеми. Вже здавна в різних країнах світу це екологічне свято стало  актуальним. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екосистемах нашої Землі, задумалося… Невже ми почали переростати чисто споживчий період свого власного розвитку? Надія є! З’явилися і прагнення. Що людина посіє – те й пожне. Не будемо про це забувати.