Зараз
щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933
років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках,
дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або
колективні. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і
страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто
пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.
У
Козівській районній бібліотеці для дітей викладено книжкову виставку «У пам’ять
про скорботній 33-й».
26
листопада 2016 року в Козові біля статуї Дві тисячі літ Різдва Христового був проведений вечір
пам’яті жертв голодомору. Читачі бібліотеки, вихованці гуртка юних кореспондентів
БДЮТ (керівник Павленчак В.В.), взяли участь у проведенні мітингу-реквієму, виклавши
події того часу у віршовано-прозовій формі.
На
захід зібралася Козівська громада, щоб вшанувати пам'ять невинно убієнних жертв
голодомору в Україні.
Голодомор
1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з
найстрашніших сторінок минулого, тому що пам'ять – це нескінченна книга, в якій
записано все життя: і життя людини, і життя країни.
Немає коментарів:
Дописати коментар