СІЛЬ ЗЕМЛІ

Світлиця Козівської центральної районної бібліотеки. Біля образу Матері Божої з Немовлям учні, дирекція Козівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, запрошені: Б.М. Савак, О.К.  Предимірська, І.Р. Скобляк, М.Я. Круць, Л.Є. Півсеток, батьки. Серед розмаїтого вишиття книжки про Іванну Блажкевич, її твори. Зараз будуть фестини – свято, можливість спілкування у товариській атмосфері, час для справжнього «перезавантаження». Має бути «фест файно»!.

Так, фестини присвячені 130-річчю з дня народження І. Блажкевич.

Чому Світова федерація українських жіночих організацій вважає Іванну Блажкевич Героїнею початку ХХ ст.? Які риси характеру мала? Чи можна її назвати зразком, ідеалом, гідним наслідування?

Незламність духу, стійкість, волелюбність виявила Блажкевич, сільська учителька, коли сприяла відкриттю сільських дитячих садочків, Денисівської семирічки, історико-краєзнавчого музею у Денисові. Була організаторкою збирання зерна для голодуючих Великої України у страшному 33-му році (1 вагон зерна!). Не боялася переслідувань, цькувань, кількох арештів і польської пацифікації. Про це говорив міні-диктант «Так – ні!».

В читальній залі районної бібліотеки у товариській атмосфері лунали літературні читання творів «бабусі з Денисова», як любила підписуватись: «Українка я маленька» та «Чи є в світі що світліше». Вражаючим було відкриття: вірш написаний коломийковим розміром (як, до речі, і «Колискова», що наслідувала Дарці, своїй доні). Тому учні 6-Б класу, організатори і ведучі свята, наспівуючи, почали танцювати. З рухами ознайомили вихованці Данилів Г.Й.: Анастасія Височан та Анастасія Скрабут.

Власне, Іванна Блажкевич закликала завжди і постійно відстоювати рідну культуру.

Як заплести косу? Майстер-клас продемонструвала учениця 11-А класу Тетяна Пшенишняк. Готуючи до виступу шестикласниць, використала різні техніки укладання волосся у коси.

«Оживили» непотрібні речі у майстер-класах С.М. Пекар та О.В. Погорицька – працівники Козівського будинку дитячої та юнацької творчості.

З великим завзяттям учні робили ляльку-мотанку зі звичайного шнурка та герб держави – з камінців. (В очах – тепло, радість, щастя – результат роботи).

Любила народна вчителька і квіти, і сад. Домашнє завдання – сплести віночок – неможливо зробити пізно восени. Дякуючи Л.С. Пляшко (БТШ), глядачі роздивилися світлини, на яких дівчата у віночках. Так. Вони схожі на сонце, що сходить. Віночок – символ миру, сонця, дівоцтва.

А хлопці провели естафету, прив’язуючи стрічки до обруча. Головна умова: швидко, зберігаючи послідовність, і правильно: посередині – світло-коричнева (земля), а далі з двох сторін паралельно – жовті (сонце), світло-зелені (краса), темно-зелені (молодість), голубі (небо), сині (вода), жовтогарячі (хліб), фіолетові (мудрість), малинові (душевність і щирість), рожеві (достаток).

Виступаючи перед громадою на горі Лисоні, Блажкевичева вчила: «Обов’язок жінки – виховати покоління послідовників, гідне українських січових стрільців». А слухали її молодиці в хустках, завитих обручем довкруг чіпця; бабусі, в яких штудерно оповита ціла голова; чоловіки.

«Мистецькі завої з великих хусток» (слова у лапках – зі спогадів І. Блажкевич) зробили і наші дівчата. У хустку зав’язували дівчину, молодицю, бабусю.

Іванна Омелянівна проводила для жіноцтва спецкурси: куховарки, пекарки, кравчині, в’язальниці, городниці. І навіть гуртки самодіяльності. Була натхненна працею.

Ми теж провели курс куховарський: ліпили вареники (рецепт багаторазового використання замість пластиліну: по склянці солі, води, борошна) і навіть збивали масло зі сметани. На наступний день ласували ним.

Пісенний двобій розпочався піснею «Ой там на горі» (виконує «Древо» у знаменитому мультфільмі «Жив собі пес». До речі, музичний супровід забезпечила Л.С. Пляшко). Автентичний спів треба продовжити піснями, що починаються на «ой»: Юрій Пташник попередив: не рок-, не поп-, не реп-, не джаз- спрямування, а тільки фольклорні. Учасники вивчили сорок пісень, а завершили Національним Славним Українських Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина…».

Мета життя учительки нашої державності – праця. Її колекції налічує 200 вишитих речей. Тому виступаючі теж одягли вишиванки.

Майстер-клас із коломийки провела Галина Йосипівна Данилів. Танець – це рух! Рух – це життя! Молодь Козови – за здоровий спосіб життя! Ми коломийкували на добробут, на процвітання, на мир у державі!

Дякуємо вам, Галино Йосипівно, за випускний вальс і за коломийку, танцювальний оберіг.

У Світовій Книзі рекордів Гінесса є кілька десятків українських досягнень. Серед них – музичний рекорд6 безперервний спів у прямому ефірі: 110 год. 4 хв. 30 сек. Ми – найспівучіша нація світу четвертий рік поспіль. Рекорд України встановили 24 липня 2016р., коломийку танцювали одночасно 2507 людей.

А про таких, як Іванна Блажкевич – нема. Чому? Відповіли учителі-ведучі І.В. Куций та Н.І. Євчин: «Бо вони – сіль землі. Це подвижники нації, які бережуть світ від гріховного загнивання».

Спільна молитва «Боже великий, єдиний!» поєднала, полинула до Творця…

  

Круць Н.П., учитель української мови та літератури,

основ християнської етики Козівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Світлини з фестин: