ВІЙСЬКОВЕ КАПЕЛАНСТВО УГКЦ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ У БІОГРАФІЯХ…

Днями у затишній світлиці Козівської районної бібліотеки відбулася дебютна презентація книги о. Михайла Забанджали «Лицарі духа: військове капеланство УГКЦ ХІХ-ХХ століть у біографіях», де зібралися усі ті, хто небайдужий до чистоти духовних криниць, до натхненної творчої праці та наділені великою любов’ю до книги. Творча скарбничка літературних надбань району поповнилася ще однією вагомою і дуже цінною книгою.

На презентації були присутні: о. Роман – декан Козівського деканату УГКЦ, настоятель церкви св. Василія смт. Козова, о. Василій – священик церкви Успіння Пресвятої Богородиці смт. Козова, краєзнавці, поети, бібліотечні працівники району парафіяни селища Козова. Всі спільною молитвою та єдиним духом вшанували нетлінну пам’ять «Лицарів духа».

Ведучі заходу Любов Сказко та Ірина Лазарчук представили присутнім всім знаного отця Михайла Забанджалу – священика УГКЦ, військового капелана ЗСУ, головного капелена національно-визвольного руху «Правого сектора», волонтера, пластуна Ордену Хрестоносців, медичного капелана, адміністратора парафії Успіння Пресвятої Богородиці у селищі Козова та автора й упорядника трьох видань: «Розмалюй своє місто Козова», «Душпастирі Козівської парафії» та презентоване видання «Лицарі духа».

У 2014 році поповнив ряди військових капеланів, спершу у Харківському військовому госпіталі, потім – у Збройних Силах України, і зрештою, як ми вже згадували, у Добровольчому Українському Корпусі «Правого сектору», відбувши 12 ротаційних поїздок на війну у різні точки бойових дій та базування українських воїнів.

Спробувавши капеланського хліба, зацікавився історією військового капеланства, зокрема рідної УГКЦ. Розпочав дослідження особистих історій капеланів, результатом чого стала презентована книга.

Презентувати – значить представити, познайомити зі змістом, щоб книга пішла в люди. Тож нам з вами пощастило познайомитись із збіркою, яка містить інформацію про українських капеланів двох останніх століть, першими в районі.

Кожна сторінка її – правдива… Кожне слово – виважене…

Саме у видавництві «Свічадо» у Львові побачила світ ця ґрунтовна праця о. Михайла Забанджали «Лицарі Духа: Військові капелани УГКЦ». Вона висвітлює унікальне явище в нашій історії – духовну опіку українських військовиків різних військових формацій священиками УГКЦ. У ній автор у доступній читачеві формі висвітлив доволі цікавий матеріал про людські чесноти, про місце людини у цьому буремному світі, особливо в часі війни, розкрив маловідомі для широкого загалу факти з життя капеланів УГКЦ – з моменту заснування служби й до сьогодні. Це розповідь сучасного військового капелана про капеланів минулого, справжніх героїв.

У своєму виступі о. Михайло розказав про народження книги, що спонукало його до дослідження та видання цієї книги, коли виникла ідея написання, хто у цьому допомагав, якими джерелами користувався, скільки часу працював над книгою.

Своїми враженнями про книгу та найкращими побажаннями для автора поділилися: краєзнавець Володимир Шкільний, директор Козівського краєзнавчого музею Алла Улішак, учасник АТО Володимир Базар, о. Василій, боєць з «Правого сектору» Євген (друг Джгут) та учасники театру «Дивосвіт» (керівник Людмила Ткаченко)

Учасникам заходу було запропоновано відеопрезентацію змісту книги «Лицарі Духа», а також музичні вітання у виконанні тріо в складі Ірини Зерук, Софії Кусяки, Ігоря Коханівського – учасників церковного хору церкви св. Василія та Аліни Кусень, Наталії Любінської – учнів Козівської школи мистецтв (викладач Надія Новоринська-Слобода).

Зустріч з новою книгою – це подія. Зустріч з автором книги – це свято.

От і ми – познайомившись з автором, потримавши в руках нову книжку – нарешті дізналися, що ж то за «Лицарі духу».

Про цю безцінну книгу сказати хочеться словами письменниці Тетяни Шадріної: «Стежки, якими йдуть життям люди, мережать історію. Від цього вона багатовекторна і нагадує плетиво, де нитки то переплітаються, то розходяться, щоб ще колись, можливо, перетнутись знову. Бо таким є життя…».

Щиро вітаємо автора з презентацією книги, видання якої, безперечно, є значним творчим здобутком. Сподіваємося на його подальшу творчу наснагу. Щоб Господь і надалі давав духовну силу.