Сьогоднішній день – це справжнє свято Кобзаря, його
вічної, нев’янучої творчості, полум’яного слова. Коли нам важко, коли смуток
гризе душу, припадімо спраглими вустами до його цілющого джерела, щоб знову
відчути силу, жити для рідного народу.
9 березня у Теофіпільській бібліотеці-філії, як і у
всій Україні та за її межами, відбулося
вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка. 200-річчя з дня народження великого поета ми
відзначили, провівши читання на тему:
«Гаряче й глибоке Тарасове серце,
Й широке, немов синє море».
У бібліотеці звучали вірші Кобзаря, зачитані учасниками заходу: Блажко
Наталя, Барилко Марічка, Коваль Каріна, Іваник Христина, Гомзяк Ірина, Райца
Ірина, Ждиняк Аліна, Кругляк Вікторія.
Світлий образ великого Кобзаря безсмертний, як і сам
народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива
подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертні могутня сила його
таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики,
гострота і пристрасність його слова, мужність і пісенність його віршів,
самовіддана любов його до своєї батьківщини, до свого народу.
Учасники читань також мали можливість побачити виставку,
приурочену 200-річчю з дня народження великого генія «Тарас Григорович Шевченко
в екслібрисах українських художників». На читанні були підібрані вірші, які не
втрачають актуальність і в теперішній важкий для нас час. І зробивши висновки
до прочитаного ми зрозуміли, що слова Шевченка:
І на оновленій
землі
Врага не буде,
супостата,
А буде син, і
буде мати,
І будуть люди на
землі …
найбільш повно
відображають те, що ми мріємо побачити у своєму майбутньому житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар