ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ. ВЕЛИЧ ОСОБИСТОСТІ

2 – лютого – 120 років від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного.

Валер’ян Підмогильний (1901-1937) — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження». Жертва сталінського терору.

Валер’ян Підмогильний народився в селі Писарівка в бідній селянській родині. Валер’ян відвідував церковну школу. 1918 роки навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.

Друкуватися почав ще з школи під псевдонімом Лорд Лістер. На стіні у Валер’яна довгий час висів портрет Зігмунда Фрейда. Джерелом натхнення була французька література. Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму.

Дослідники кажуть: він на чверть століття випередив творчі пошуки французьких письменників-інтелектуалів, зокрема Сартра. В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна. 1921 року письменник одружився з донькою священика Катрею Червінською, актрисою Театру юного глядача. 1922 року Валер’ян разом з дружиною переїхав з Ворзеля до Києва, де оселився в будинку недалеко від Сінного базару. Разом з Євгеном Плужником у 1926–1927 роках він підготував два видання словника «Фразеологія діловоï мови», працював над сценарієм фільму «Коломба» за романом Проспера Меріме.

8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації. Поки письменник був під арештом він писав листи своїм рідним, збереглось 25 листів до дружини, в яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання. 3 листопада 1937 вийшов наказ «розстріляти» всіх ув’язнених, щоб звільнити місце для наступних мучеників. Серед ув’язнених був і Валер’ян Підмогильний.

Він прожив коротке життя, але увійшов в літературу як засновник українського урбаністичного роману. Разом із Валер’яном Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії було розстріляно більше 1000 в’язнів, серед них Микола Зеров, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол. Валеріана Підмогильного було реабілітовано 1956 року. Дружина Підмогильного після розстрілу чоловіка поневірялася по чужих квартирах і намагалася перевидати його твори, через скрутне матеріальне положення. Син Роман помер через тяжку серцеву хворобу.