НАМАЛЮЮ ГОЛОС ПІСНІ. ПИСАНКИ ІРИНИ ВАХ

Поки будуть писаночки

На світі писати –

Доти люд наш буде жити

Й край наш процвітати.

Писанкарство – давня українська традиція розписувати (розфарбовувати) курячі яйця на Великдень.

Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і повязана з ритуалом весняного відродження на землі.

Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і зоряне небо, і вода з рибами, і дерева життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку, аби підтримати лад та рівновагу в нашому світі.

Але, погодьтесь, яка велика сила писанкарських традицій, якщо вони подолали всі труднощі, збереглися, живуть і до нині.

Сьогодні писанкарство зберіглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва.

Ми в черговий раз презентуємо книгу «Намалюю голос пісні. Писанки Ірини Вах»

Її книга – це подарункове видання, імпровізоване поєднання вишуканого писанкового розпису художниці Ірини Вах і високої народної поезії. Воно якнайкраще представляє українську культуру в струмені народної творчості, з якої органічно зростає авторське мистецтво.

Уперше маленька Іринка побачила писанки у бабусі Маринки в Козові, коли та перед Великоднем розписувала їх писачком. Захопилася-захворіла шалено, як каже, назавжди, бо стало це для неї як художника, що тче, вишиває й малює, ще однією площиною для самовираження, ще однією відкритою планетою у мистецькій Галактиці.

Згодом Ірина вже й сама стала майстер-класи давати, вчити дітей музичний космос малювати, бо стала Майстринею із його сотворення. До писанкарства Ірина звернулася у 1980-х рр., згодом це захоплення стало частиною її життя. З 1988 р. вона навчає писанкарству дітей. Писанки Ірини експонувалися в Україні та за її межами. Вони зберігаються в музейних та приватних збірках Німеччини, Бельгії, Італії, Канади, Америки.

Писанки Ірини Вах, безумовно, авторські, укладаються у кілька циклів. Найвиразнішими з них є весняний цикл, до якого, властиво, генетично прив’язана писанка, та зимовий, що, наче акцентує значно ширший час її активного буття.

Ірина щедро ділиться своїми знаннями з дітворою та молоддю. Не одній дитині вона відкрила чарівний писанковий світ, даючи можливість заглибитися, зрозуміти і навчитися шанувати минуле свого народу, його культуру.

Районній бібліотеці авторка подарувала дві книги, так що кожен читач має можливість познайомитися з творчістю талановитої Людини.