НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ НА ВЕЛИКДЕНЬ

Великдень — найважливіше із 12 головних християнських щорічних свят. Його святкують практично у кожній українській родині. Великдень — Свято воскресіння Ісуса Христа.

У багатьох куточках нашої країни великодні традиції та обряди дотримуються практично в незмінному вигляді, такими, якими вони дійшли до нас з найдавніших часів.

У кожного з нас свято Великдень асоціюється з хресним ходом зі свічками, радісним співом і взаємними привітаннями: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!». До зовнішньої атрибутики свята можна віднести і улюблені з дитинства рум'яні паски з родзинками, розписні яйця — писанки.

Однак основна символіка цього світлого свята все ж пов'язана з богослужінням. До неї відноситься:

• пасхальне нічне богослужіння, яке здійснюється з особливою урочистістю, адже саме Великдень вважається найважливішою подією церковного року;

• пасхальне привітання  зі словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»;

• вогонь, який символізує Боже Світло, від якого всі віруючі можуть запалити лампадки і свічки і понести їх додому;

• пасхальна трапеза, яка настає після Великого посту, і відбувається зі свяченими пасками, писанками, які вважаються символом Воскресіння Христового, а також сирами та ковбасами;

• великодні передзвони на честь Христового Воскресіння після семиденного мовчання.

Народні гуляння традиційно стартували пасхальним вечором. Улюбленими розвагами на Великдень, які в деяких регіонах країни тривають до двох тижнів, можна назвати:

• хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками»;

• катання на гойдалках;

• ігри.

Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!